Розробки виховних заходів

Свято рідної мови

Мета: поглибити знання учнів відомостями про історію та розвиток рідної мови; показати її красу і багатство, розкрити її необхідність у житті людини; розвивати вміння та навички виразного читання творів, використовуючи засоби виразності; виховувати любов і повагу до рідного слова.

Обладнання: електронна презентація, портрет Шевченка, «карта» письменників України, вишитий рушник, проектор, виставка книжок про мову

Хід заходу

Відео-презентація «Краща мова єднання»

І Ведучий. Доброго дня, шановні гості та учасники нашого заходу! Вітаємо Вас на світлому святі, яке зібрало нас у цьому залі, святі традицій народних, пісень вольних, мови рідної.

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

 ІІ Ведучий.

Мово моя українська – 
Батьківська, материнська, 
Я тебе знаю не вивчену – 
Просту, домашню, звичну, 
Не з-за морів прикликану, 
Не з словників насмикану. 
Ти у мене із кореня – 
Полем мені наговорена, 
Дзвоном коси прокована, 
В чистій воді смакована. 
Болем очей продивлена, 
Смутком багать продимлена, 
З хлібом у душу всмоктана, 
В поті людськім намокнута, 
З кров'ю моєю змішана. 
І аж до скону залишена 
В серці моїм.Ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.

І Ведучий. Мова – одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

« Ну що б, здавалося, слова…Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива як їх почує!..», - писав Тарас Шевченко.

Ці рядки Кобзар написав у 1848 році під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, живучи в Петербурзі, Шевченко просить писати до нього листи з України рідною мовою, яку називає прекрасною, мелодійною, милою.

Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, знати історію свого народу, його мову. Знання мови народу, серед якого ти живеш, - ознака культурної, освіченої людини, знання рідної мови – священний обов’язок кожного.

Учень: Рідна мова

Мова рiдна, слово рiдне! 
Хто вас забуває, 
Той у грудях не серденько, 
А лиш камiнь має. 

Як же мову ту забути, 
Що нею учила 
Нас всiх ненька говорити, 
Ненька наша мила. 

Ой, шануйте, поважайте 
Рiднесеньку мову, 
I навчайтесь розмовляти 
Своїм рiдним словом. 

Сидір Воробкевич

ІІ Ведучий. А чи знаєте ви, яке свято пов’язано з мовою? За рішенням ЮНЕСКО 21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. В Україні цей день започаткували з 2002 року. Рідна мова для кожного є оберегом, таїть у собі пам'ять народу, оберігає й передає із покоління в покоління духовні скарби. Мова – це наше минуле.

І Ведучий. Заснування Дня рідної мови має велике значення, адже за оцінками фахівців, із понад 6000 мов, які нині існують у світі, значна частина перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Щороку повністю перестають вживатися близько десяти мов. Для того, щоб мова не зникла, за свідченням науковців, необхідно, щоб нею спілкувалися принаймні сто тисяч людей.

ІІ Ведучий. Історія цього свята йде з Пакистану, де більш ніж півстоліття тому, 21 лютого 1952 року, було вбито п’ятьох студентів, які мали зухвальство виступити за надання бенгальській мові статусу офіційної. Зрештою, після визвольної війни, в 1971 році, східна частина Пакистану виокремилась в незалежну державу Бангладеш зі своєю мовою. Ми – українці, перестали цінувати свою мову. А вона, між іншим, визнана всім світом однією з наймелодійніших. А що в нас залишилось сьогодні від тієї солов’їної мови наших дідів та прадідів?

ІІ Ведучий. Залишилось небагато, та й то лише в пам’яті. В повсякденні ж нас заполонили як не русизми, так американізми. Ми намагаємося вживати нові модні словечки, нехтуючи славними українськими відповідниками. Чому? Бо так круто, стильно. Так ми здаємось розумнішими, самим собі здаємось. Мова – це символ народу. Отож, шановне панство, пропоную хоча б один день на рік спілкуватися нашою рідною мовою ( для кожного своєю), аби зберегти її хоча б для кількох наступних поколінь.

Вашій увазі пропонуємо прослухати пісню «Українська мова» у виконанні учениць 5 класу.

І Ведучий. Відомий український письменник ХІХ ст.. Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського  духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздум, досвід, почування».

Спробуйте уявити один день свого життя без мови: ось ви прокинулись, мовчки одягаєтесь, снідаєте, йдете до школи. А тут? Мовчазні учні походжають широкими коридорами – і ні з ким не сперечаються, не розповідають про вчорашні пригоди…Стоїть мертва тиша.

Лунає дзвоник. Ви тихенько заходите в клас, сідаєте за парту. А що далі? Підручника у вас немає, бо немає писемної мови. Вчитель мовчить. Чи змогли б ви в таких умовах стати фармацевтом, акушером, медсестрою? Ні! Отже, мова – найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо, це «найбільше і найдорожче добро кожного народу».

А коли з’явилась мова? У якого племені чи народу? Де? за яких обставин? Протягом віків вчені намагалися відповісти на ці питання.

ІІ Ведучий. У сиву давнину навіть проводилися жорстокі експерименти. Так історик Геродот (VІ – V ст.. до н.е.) розповідає, що єгипетський фараон Псамметих наказав тримати новонароджених дітей без спілкування з людьми, їм давали їжу, але з ними не розмовляли: фараон хотів дізнатися, яким буде перше слово, що вони вимовлять…і дочекався. Це було щось схоже на «бекос» (діти пробелькотіли його, побачивши хліб). Фрігійською мовою це буцімто означало «хліб». Фараон зробив висновок, що найдавнішою мовою є фригійська, а за нею з’явилась єгипетська.

І Ведучий. Під впливом християнської релігії виникла думка, що першою мовою була давньоєврейська, а від неї походять всі інші. Адже, за Біблією, всі люди – нащадки Адама, а він розмовляє саме цією мовою.

В 60-ті роки нашого сторіччя з’явилася думка про те, що людина запозичила звуки мови у тварини. Науковці вивчали «мову» бджіл, гусей, дельфінів, вовків, комах (наприклад, польових коників), порівнювали їх з людською.

ІІ Ведучий. Можливо, колись в майбутньому вчені зможуть відповісти на питання, як виникла мова, яка була першою, які звуки, слова з’явились спочатку, які – пізніше.

Але одне зрозуміло: мова виникла тоді, коли вже були племена, причому майже кожне плем’я мало свою мову. У сусідніх племенах мови були ще близькими, але що далі одне від одного жили племена, тим більше відрізнялися їхні мови.

І Ведучий. У слові народ втілить красу і багатство навколишнього світу, свої думки, почуття, переживання, любов і ласку, ніжність і великодушність, а також за допомогою слова можна підняти настрій.

Тому пропонуємо вашій увазі пісню у виконанні учнів 8 класу.

ІІ Ведучий.

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно в ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хан буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад (М.Рильський)

Інтелектуальна гра «Найрозумніший»

1.       «Найрозумнішиий»

1 команда

-         Державна мова України.

-         Слова з протилежним значенням.

-         Знак у кінці питального речення.

-         Розмальоване яйце.

-         Головні члени речення.

-         Документ про середню освіту.

2 команда

-         Народна назва Пасхи.

-         Знак у кінці розповідного речення.

-         Розмова двох осіб.

-         Слова з однаковим або близьким значенням.

-         Речення з однією граматичною основою.

-         Нема України без верби і …

2.      «Добери слово»

-         Не швидко

-         Гарно

-         Поруч

-         Невесело

-         Не рано

-         Невисоко

-         Не голосно

-         Поспіхом

3.      «Мовні загадки-жарти»

-         Які алфавіти складаються з 6 літер?

-         Як за допомогою трьох займенників можна зробити руки чистими?

-         Яка назва країни починається і закінчується займенниками я, між якими назва маленького коня?

-         Чим закінчується мама і сестра?

4.      «Гонка за лідером»

Народні пісні на Різдво

Додайте «Мені тринадцятий…

Перша збірка Шевченка

Народне оповідання про фантастичні події

Прізвище Лесі Українки

Віршований твір, який співається

Фольклор – усна народна …

Опис зовнішнього вигляду людини

Місто, де похований Тарас Шевченко

Державні символи України

Новорічне символічне дерево

Дерева-символи України

5.      Прислів’я та приказки – це мудрість народна. У них передаються спостереження людей над явищами природи й суспільного життя, вадами людського характеру. Наші конкурсанти повинні швидко виконати таке завдання: я називаю першу частину прислів’я, а учасники конкурсу – другу. Виграє той, хто це зробить швидше.

Книга вчить…

Учення – світ, …

Не кажи гоп,…

З миру по нитці,…

Вола в’яжуть мотузкою, а людину - …

Слово – не стріла, а…

6.      «Розважальний». За допомогою нього ми перевіримо, як ви можете поєднувати складні звуки. Умова така: кожен учасник гри повинен промовити скоромовку, яку він одержить на аркуші.

І Ведучий. Сьогодні свято. А воно має бути радісним, веселим. Наш народ дуже любить жарти. Тож і ми давайте пожартуємо. Прослухайте співаночки у виконанні наших співаків з 7 класу.

ІІ Ведучий. Наша мова, як і будь-яка інша, легко, без зусиль сама до рук не дається. Але вона – наш вірний друг і помічник протягом усього життя. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах, казках, у творах письменників у живій розмовній мові. Наше завдання – берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами.

Учень.

Одна Батьківщина і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

У рідної краї і серце співає,

Лелеки з далека нам весни несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни течуть.

 Учениця.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї вустами,

І серцем вбираю, мов спраглий, води.

Без рідної мови, без пісні без мами

Збідніє, збідніє життя на землі.

Поки журі підбиває підсумки, прослухаймо пісню «Рідна мова» у виконанні учнів 6 класу

Нагородження переможців

Вчитель.  Отже, ми сьогодні згадали історію виникнення писемності, відчули серцем красу нашої рідної української мови. Тож збережімо духовний заповіт наших поетів любити свою землю, любити рідне слово, як зберегли нам наші батьки й діди рідну мову в страшні часи лихоліть.

Адже ми хочемо, щоб нас поважали, а для цього, як писав Борис Грінченко, насамперед треба бути українцями «думкою,мовою, ділом».

Учениця зі свічкою декламує вірш

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.